Дата заснування міста не відома, а от, що стосується першої згадки, то вона відноситься до першої половини XV століття. Польський король Владислав ІІ Ягайло в 1431 році надає вірній шляхті привілеї на подільські володіння. Серед населених пунктів, що згадуються у документах королівської канцелярії від того року, знаходимо поселення сільського типу (villa) під назвою Ploskir о wcze (Плоскирівці) та відповідний до цього запис: 10 лютого 1431 року у місті Сопоті король Владислав ІІ Ягайло записує Янові Чанстуловському 100 гривень на володіння ”селами Голисин (нині село Олешин Хмельницького району) та Плоскирівці на річці Південний Буг у Летичівському повіті Подільської землі” ("... super villis Holissin et Ploskir о wcze super fluvio Boh iacentu in terra Podoliensi et districtum Latichoviensi sitas"). У роки королювання (1434-1444 рр.) Владислава ІІІ нова згадка – підтверджується право на володіння поселенням, яке вже названо як Ploskirоw – Плоскирів.

Під час Визвольної війни українського народу у 1648-1654 роках під проводом Богдана Хмельницького Плоскирів та його околиці неодноразово опинялись в центрі протидії козацьких та польських військ. Містечко неодноразово переходило із рук у руки ворогуючих сторін, при цьому зазнавши великих руйнувань як від польських військ, так і від козацьких та повстанських загонів, в наслідок чого було повністю спустошений.

У 1672 році Плоскирів, як і все Поділля перейшло під владу Османської імперії. Плоскирів став центром окремої нахії, що підпорядковувалася Меджибізькому санджаку Кам'янецького єйялету.

У 1699 турки залишають Поділля. Плоскирів знову переходить до Польщі, і повертається у володіння Замойських. Плоскирівське староство виявилося повністю спустошеним, у зв'язку з чим Замойські переселяють сюди селян із польської Мазовії і мазурського Поозер'я. Так у Плоскирові та навколишніх селах (Гречана, Заріччя, Шаравечка, які на даний момент є частинами міста) з'явилися «мазури», нащадки яких склали основу католицького населення згаданих пунктів.

Згідно з переписом у 1789 році у Плоскирові було 184 дворів єврейських, 96 міщан тяглових та 126 бобилів і піших, прибуток з міста сягав 24138 злотих. До староства належали села: Гречани, Шаровечка, Мацьківці, Заріччя, Олешин, Іванківці та Лезнів. Місто та староство перебували у володінні Замойських. Населення Плоскирова не перевищувало 2,5 тисяч осіб, в ньому був шпиталь для убогих, калік та безпритульних, діяли (на середину 1780-х років) ткацький цех, об'єднані цехи бондарів і ковалів, кушнірів і кравців,а також шевців.

5 липня 1795 була утворена Подільська губернія у складі Російської імперії і один з її повітів став називатися Проскурівським із центром у місті Проскурові. Саме в цьому імператорському указі про створення губернії вперше з'являється назва Проскурів. До речі, спеціального указу про перейменування Плоскирова в Проскурів не знайдено.

1806 року у Проскурові нараховується 487 будинків, із яких лише один кам'яний, крамниць та лавок – 68 дерев'яних та 7 кам'яних, млинів – 2, греко-російська церква, католицька каплиця та дві єврейські школи. Торги відбувалися щотижня, по п'ятницях та неділях, кількість ярмарків збільшилася до 14 на рік. Населення міста – 2022 мешканців.

У 1870 році введено в дію залізничну лінію Жмеринка – Проскурів – Волочиськ. На східній околиці міста побудовано залізничну станцію та вокзал.

15 - 16 лютого 1919. Відбувся збройний виступ пробільшовицьки настроєних сил із метою захоплення влади в місті. Силами вірних Директорії військ (Запорізька бригада, 3-й Гайдамацький полк) повстання було придушене, після чого в єврейських кварталах Проскурова почався погром, який ініціював отаман Семесенко. Наслідок кривавих подій – убито 390 чоловіків, 309 жінок, 76 дітей, поранено близько 500 осіб єврейської національності. За іншими даними загиблих було близько тисячі. До міста у зв ' язку з погромом прибув головний отаман Симон Петлюра. За його наказом була роззброєна частина Семесенко і віддано розпорядження про створення спеціальної комісії для розслідування погрому. Після поразки українських військ на більшовицькому фронті, в березні державні установи УНР тимчасово переїхали до Проскурова. Тут відбулися державні наради УНР за участю членів Директорі, уряду, представників партій та громадських організацій. Саме в Проскурові пройшло останнє засідання Директорії у повному складі та відбулась зустріч з делегацією ЗУНР на чолі з Євгеном Петрушевичем. Уряд УНР та Директорія перебували в Проскурові ще двічі (у листопаді 1919 та червені 1920 року).

18 листопада 1920 у ході масованого наступу Червоної Армії, кавалерійська бригада Г.Котовського та 135-а стрілецька бригада М.Голубенко після бою з українськими частинами групи генерала-хорунжого А.Загородського заволоділа Проскуровом. На Поділлі та в місті остаточно встановлена радянська влада

15 березня 1941 місто стало центром Кам'янець-Подільської області; 16 січня 1954 — центр Хмельницької області, перейменоване на Хмельницький на честь Богдана Хмельницького.

Промисловість

Одним з основних факторів впливу на розвиток економіки сучасної держави є ефективна робота та інтенсивний розвиток промисловості спрямований на впровадження новітніх науково-практичних методів виробництва та управління підприємством.

Промислові підприємства нашого міста успішно працювали в напрямку подальшого нарощування темпів виробництва за рахунок технічного переоснащення, введення в дію нових виробничих потужностей, формування ефективної маркетингової політики, що дало можливість за 9 місяців 2007 року збільшити обсяги промислового виробництва у порівнянні з відповідним періодом минулого року на 18,7%, тоді як за 9 місяців 2006 року збільшення відбулося на 14,9%. За звітний період вироблено продукції на суму 1462,9 млн. грн., що на 351,2 млн. грн. більше, ніж за 9 місяців попереднього року.

У серпні 2007 року збільшили обсяг промислового виробництва 52,9% підприємств, скоротили – 41,4%, не працювали – 5,7% .

Збільшення обсягів виробництва за січень-вересень 2007 року спостерігалося за всіма видами промислової діяльності, у відповідному періоді 2006 року спостерігалося зниження у харчовій, целюлозно-паперовій та поліграфічній промисловості.

Найбільшу питому вагу в структурі промислового виробництва міста займають хімічна і нафтохімічна галузь – 28,1%, машинобудівна промисловість – 25,3%, харчова галузь – 19% та будівельна промисловість – 7,3%.

Стабільно працюють та нарощують обсяги виробництва ВАТ “Укрелектроапарат”, ТОВ “Хекро Пет ЛТД”, ЗАТ “Маслосирбаза”, ВАТ “Хмельницькзалізобетон”, СП “Агро Поділля”, , ТОВ “Трансформатор сервіс”, МПП “Схід”, ВАТ “Хмельницький обласний пивзавод”, КП “Комбінат будівельних матеріалів”, ВАТ завод “Строммашина” та інші.

З початку 2007 року поступово почали нарощувати обсяги промислового виробництва ЗАТ “Кондфіл” та ВАТ завод “Нева”, на яких в останні роки спостерігався спад виробництва.

У січні-серпні 2007 року промисловими підприємствами усіх галузей реалізовано промислової продукції (робіт, послуг) у відпускних цінах на 1643,7 млн. грн., це становить 33,1 % до загального обсягу по області і збільшився на 394,6 млн. грн., у порівнянні із січнем-серпнем 2006 року. Обсяг реалізованої промислової продукції на одну особу по місту склав 6375,3 грн., що майже у 1,8 рази перевищує аналогічний показник по області (3637 грн.) та на 1507 грн. більше, ніж у відповідному періоді минулого року.

Темп приросту продуктивності праці по м. Хмельницькому за січень-серпень 2007 року склав 19,4%, за відповідний період 2006 року – 18,1%.

У місті Хмельницькому промислові підприємства усіх галузей успішно працюють над вдосконаленням своєї продукції до рівня європейських стандартів. На 11 промислових підприємствах впроваджено сертифікацію власної системи якості на відповідність державному стандарту ISO 9001 версії 2001 року. Це такі підприємства, як ВАТ “Укрелектроапарат”, ДП “Новатор”, ПП “Вуд”, ЗАТ “Маслосирбаза”, ЗАТ “Інтерлит”, ТОВ “Тін - Імпекс”, ДП “Альма-Шкіргалантерея”, ТОВ “Хекро Пет ЛТД”, ВАТ “Хмельницькобленерго”, ТОВ “Укрелком”, ВАТ “Хмельницькзалізобетон”. Підготовка до впровадження стандарту ISO 9001 на даний час проводиться на ТОВ “Трансформатор сервіс”, ВАТ “Хмельницький механічний завод” та ВАТ “Хмельницький обласний пивзавод”.

Високий технічний рівень організації виробництва, надійність продукції в експлуатації, гнучкі ціни сприяють постійному зростанню інтересу до промислових підприємств міста з боку іноземних та вітчизняних споживачів.

Так, трансформаторні підстанції різних модифікацій, що виробляються на ВАТ “Укрелектроапарат” постачаються більш, ніж у 30 країн світу; різнопланова продукція ДП “Новатор” знана, як в місті, так і в 15 країнах ближнього та дальнього зарубіжжя; майже 60% загальних обсягів виробництва ВАТ “АК Адвіс” є експортні поставки; попитом користується продукція ВАТ “Хмельницькзалізобетон” - 30% якої реалізується по всій Україні. З найкращої сторони в місті та за його межами зарекомендувала себе продукція підприємств харчової промисловості. Майже 30% загальних обсягів виробництва ЗАТ “Хмельницька маслосирбаза” експортується в країни СНГ. Споживачі продукції з товарною маркою “Вершковий рай” задоволені якістю та ціновими показниками товару. Майже 74% продукції ВАТ “Хмельницький комбінат хлібопродуктів” експортується у 7 країн СНГ. Живе пиво ВАТ “Хмельницький обласний пивзавод” отримало високу оцінку від жителів та гостей нашого міста.

Економіка

До 1920 року у Проскурові була напівкустарна промисловість (харчова), сьогодні місто є промисловим центром.

Провідні галузі промисловості: машинобудівна, металообробна (заводи трансформаторних підстанцій, тракторних агрегатів, ковальсько-пресового обладнання та ін.), електронна (заводи «Темп», «Нива», «Катіон»; на кінець 90-х років XX століття знищена, а підприємства перепрофільовані або збанкрутували), харчова (маслосироробна, цукрова, м'ясна), легка (взуттєва, швейна, трикотажна, шкіряно-галантерейна та ін. фабрики), хімічна, будматеріалів (заводи: санітарно-технічних, цементних, цегляних і залізобетонних виробів).

Відомі люди

У місті народилися: російський графік Георгій Семенович Верейський, російський офтальмолог Святослав Миколайович Федоров, український поет Павло Миколайович Гірник, американська письменниця Аріель Дюран, український співак Олександр Пономарьов.
У Проскурові на військовій службі перебував письменник Олександр Іванович Купрін.
У місті після війни жила, закінчила школу співачка Олена Антонівна Камбурова.